Координати: 41°53′35.000000100001″ пн. ш. 12°28′58.000000099997″ сх. д. / 41.89306° пн. ш. 12.48278° сх. д. / 41.89306; 12.48278

Капітолійські музеї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Капітолійські музеї
італ. Musei Capitolini[1]
41°53′35.000000100001″ пн. ш. 12°28′58.000000099997″ сх. д. / 41.89306° пн. ш. 12.48278° сх. д. / 41.89306; 12.48278
Країна Італія[2]
РозташуванняРим[2][3]
Типхудожня галерея[4][3]
археологічний музей[3][5]
музей[6] і museum of a public entityd[5]
Площа14 156 квадратний метр[7] і 14 027 квадратний метр[8]
АрхітекторМікеланджело Буонарроті[9]
ЗасновникСікст IV[10]
Дата заснування1471[11]
АдресаКапітолійська площаd
Капітолійські музеї. Карта розташування: Італія
Капітолійські музеї
Капітолійські музеї
Капітолійські музеї (Італія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Проєкт забудови Капітолійського пагорба за Мікеланджело. Гравюра Етьєна Дюперака, 1568

Капітолійські музеї (італ. Musei Capitolini) — найстаріший публічний музей у світі[12], початок якому поклав папа Сікст IV у 1471 році, передавши в дар «народу Рима» збори античної бронзи, що розміщувалися до того часу у стінах Латерана.

Говорять про «музеї» у множині, так як пізніше до оригінальної колекції стародавніх скульптур була додана папою Бенедиктом XIV у XVIII столітті картинна галерея. Відкритий для публіки у 1734 році під час понтифікату Климента XII його вважають першим відкритим музеєм у світі. Місце, де мистецтво було для всіх, а не тільки його власників.

Будівлі

[ред. | ред. код]

Музеї розміщуються в трьох палацах на спроєктованій Мікеланджело Буонарроті площі Капітолію у Римі:

У XX столітті частина експозиції була перенесена в сусідній палаццо Кафареллі-Клементина. Палаццо деі Консерваторі згадується в багатьох книгах з історії мистецтва як перша будівля, при перебудові якої був застосований гігантський ордер — пілястри, що простяглися на кілька поверхів. Архітектурні мотиви цього палацу (палаццо) помітні в будівлях різних часів на різних континентах. На Капітолійській площі встановлена точна копія єдиної античної кінної статуї що збереглася до наших часів з античності — кінна статуя імператора Марка Аврелія, якого в середні віки помилково приймали за імператора Костянтина.

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.museiincomuneroma.it/sites/default/files/f_servizio-scientifico/Carta%20dei%20servizi%202020.pdf#page=16 — Musei in Comune, 2020. — P. 15.
  2. ↑ а б dati.beniculturali.it — 2014.
  3. ↑ а б в Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
  4. ↑ http://www.museicapitolini.org/en/il_museo/storia_del_museo
  5. ↑ а б Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2024.
  6. ↑ ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2021.
  7. ↑ Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.
  8. ↑ ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions — 2017.
  9. ↑ https://www.archeoroma.org/sites/piazza-del-campidoglio/
  10. ↑ http://www.museicapitolini.org/en/il_museo/storia_del_museo/fondazione_e_prime_acquisizioni
  11. ↑ італійська Вікіпедія — 2001.
  12. ↑ Duncan Garwood Rome. City Guides. Lonely Planet. Rome Lonely Planet city guide. Lonely planet [Архівовано 23 серпня 2011 у Wayback Machine.] — Lonely Planet, 2006. — ISBN 1740597109, 9781740597104

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Капітолійські музеї
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Капітолійські_музеї&oldid=43035677